- поєднаний
- —————————————————————————————поє́днанийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
з'єднаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до з єднати. 2) у знач. прикм. Об єднаний, спільний … Український тлумачний словник
від'єднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
возз'єднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
з'єднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
об'єднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
переєднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
приєднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
роз'єднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
від'єднаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до від єднати … Український тлумачний словник
возз'єднаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до возз єднати. || возз є/днано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник